Фунгіцид Віоліс – це високоякісний препарат для захисту рослин від широкого спектру грибкових захворювань. Завдяки активним компонентам, він ефективно бореться з такими хворобами, як борошниста роса, фітофтороз та інші, що можуть значно знижувати врожай. Він має контактно-системну дію, що забезпечує довготривалий захист на рослинах. Віоліс підходить для застосування на багатьох культурах, забезпечуючи максимальний результат при мінімальних витратах.

Переваги застосування Віоліс у боротьбі з хворобами рослин

Переваги препарату:

• контроль грибкових і бактеріальних хвороб;
• зручна препаративна форма, не утворює пилу;
• оптимальний «партнер» для системних фунгіцидів;
• незамінний продукт в антирезистентних програмах.

Сумісність

Сумісний з іншими пестицидами та агрохімікатами, що мають нейтральну реакцію (в розчині із рН менше 6.5 зростає доступність іонів міді, що може призвести до прояву фітотоксичності, не рекомендовано змішувати з іншими продуктами, що мають кислу реакцію). Перед приготуванням робочих сумішей доцільно перевірити препарати на сумісність (відсутність осаду, піни, розшарування, збивання в грудки, неповне розчинення одного з препаратів тощо). Не рекомендовано використовувати в суміші з фосфорорганічними інсектицидами.

Особливості використання фунгіциду Віоліс в агрономії

Максимальна кратність обробок за сезон – 4.

Період очікування від останньої обробки до збору врожаю плодових і винограду – 30 діб.

Норма витрати робочого розчину: плодові насадження – 600-1000 л/га; виноградники – 500-800 л/га; овочеві культури – 200-300 л/га.

Особливостi застосування

Важливим фактором для ефективної дії препарату є якість покриття під час обприскування (достатнє змочування всієї поверхні листя без стікання робочого розчину). Після обробки на рослині утворюється стійкий до опадів захисний шар, що надійно стримує проростання спор і споруляцію збудників. Віоліс рекомендовано застосовувати як самостійно, так і в баковій суміші з фунгіцидами системної дії. Норми витрат робочого розчину необхідно обирати залежно від фази розвитку культури, віку насаджень і ступеня розвитку хвороби. Мінімальні норми витрат використовуються на початку вегетації та при низькому інфекційному фоні, максимальні – при інтенсивному розвитку листової поверхні та високому інфекційному фоні. Обприскування проводять при швидкості вітру до 5 м/с. Інтервал між обробками становить 7-10 діб, залежно від гідротермічних умов. Оптимальні температурні умови для проведення обприскування – 8-25 °С.